«Якщо набуті уміння і навички тільки засвоюються і не застосовуються на
практиці, навчання поступово виходить зі сфери духовного життя дитини, неначе
відділяється від її інтересів і захоплень»
В.О.Сухомлинський
Роль математики в системі шкільної освіти істотно зростає в добу реформування системи
шкільної освіти, що характеризується новим розумінням цілей навчання та новими
підходами до розробки і використання освітніх технологій. Кожній
людині, щоб бути успішним у
сучасному складному мінливому суспільному
житті, необхідно бути
мобільною, адаптивною; вміти бачити проблему, чітко формулювати та всебічно
підходити до її розв’язування; здобувати необхідну інформацію тощо.
Державний стандарт базової та повної
середньої освіти основними цілями освітньої
галузі «Математика» визначає:
·
опанування
учнями системи математичних знань, умінь та навичок, необхідних у повсякденному
житті та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння
на сучасному рівні предметів природничо-наукового та гуманітарного циклів,
забезпечення неперервної освіти протягом життя;
·
формування в
учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї та методи математики, про її роль
у пізнанні дійсності;
·
інтелектуальний
розвиток учнів.
Реалізувати такі завдання можна за умови посилення практичної, прикладної та політехнічної
спрямованості шкільного курсу математики.
Практичне
спрямування передбачає формування в учнів умінь та навичок безпосередньо
застосовувати здобуті знання під час вивчення теоретичного курсу математики.
Прикладне
спрямування забезпечує вміння учнів використовувати здобуті під час
вивчення математики знання в практичній діяльності (дослідженні реальних явищ,
складанні математичних моделей задач та зіставленні отриманих результатів з
реальними) та при вивченні природничих наук (фізики, біології, географії,
астрономії, хімії).
Політехнічна
направленість навчання передбачає використання математичних знань і вмінь у
розв’язуванні задач, зміст яких пов'язаний із описом виробничих циклів,
процесів обслуговування та керування (фізики, хімії, креслення, трудового
навчання тощо).
Одним із дієвих та ефективних засобів
реалізації прикладної спрямованості шкільного курсу математики є використання в
навчальному процесі прикладних задач,
які виникли в інших галузях, але потребують математичного розв’язання.
Прикладна
задача повинна відповідати таким вимогам:
·
питання
задачі формулюється так, як воно зазвичай формулюється у житті;
·
розв’язок
задачі демонструє практичне застосування математичних ідей у різних галузях;
·
зміст задачі
повинен викликати в учнів пізнавальний інтерес;
·
дані та шукані величини задачі
мають бути реальними, узятими з життя.
Ньютон писав: «Щоб
розв’язати питання, яке відноситься до чисел або величин, необхідно лише
перекласти задачу з рідної мови на мову алгебри» Погляди вченого не
втратили актуальності і прикладаються до вимог сучасної парадигми освіти.
Систему практичних
задач можна використовувати не тільки на уроках математики (я використовую такі
практичні роботи в травні, коли дозволяють погодні умови й вивчені всі теми), а
й під час проходження навчальної практики влітку.
При проведенні
таких практичних робіт клас зазвичай ділю на групи (3-4 учні), в яких учні
самостійно розподіляють ролі (хто вимірює, хто записує, хто керує і т.д.).
Спочатку формулюю чітко завдання, разом з учнями обговорюємо спосіб розв’язання
даної задачі, очікувані результати, обираємо прилади та інструменти. Якщо якась
група не зрозуміла, проводжу додаткові роз’яснення та консультації. Під час
виконання завдань учні можуть спілкуватися не тільки в групах, а й між групами.
Дуже цікаво спостерігати, як учні обговорюють план дії, виконують вимірювання,
допомагають один одному. Одне й те саме завдання групи можуть виконувати
різними способами.
Прилади, які
використовуються при виконанні таких практичних робіт дуже доступні: рулетка,
лінійка,мотузка, транспортир, кілочки, рейки чи звичайні палки.
Задачі, які можна
розв’язувати в класі, - це обчислення площ поверхонь та об’ємів геометричних
тіл. Такі завдання учні зазвичай виконують парами. Також цікавими є задачі на
вимірювання розмірів класної кімнати та обчислення кількості шпалер для класу
та придбання кількості фарби для підлоги тощо.
Задачі на природі:Задача 1.Накреслити план
школи в оптимальному масштабі, обчислити периметр та площу шкільного
приміщення.
Задача 2. Накреслити план
спортивного майданчика в оптимальному масштабі, обчислити його площу та
периметр .
Задача 3.Накреслити
план шкільного саду в оптимальному масштабі та обчислити його периметр та
площу.
Задача 4. Обчислити
довжину паркану. Визначити кількість фарби для його покриття.
Задача 5.Обчислити
кількість цегли, яка використана для побудови зовнішніх стін школи.
Задача 6.Зробити
розмітку прямокутної ділянки 4х5 м.
Задача 7 Виміряти
висоту дерева ( школи, стовпа)
Задача 8 Визначити
відстань до недоступної точки на місцевості.
Задача 9.Визначити
об’єм матеріалу для покриття пришкільного майданчика.
Задача 10.Обчислити
кількість саджанців для посадки на певній ділянці.
Задача 11.Обчислити
кількість картоплі, потрібної для посадки на певній ділянці.
При
розв’язуванні окремих задач учні, крім того, що виконують потрібні вимірювання
на місцевості, ще й відшукують потрібну інформацію в довідниках. Переважно для
цього використовуємо Інтернет.